Що таке військовий облік і за якими правилами він ведеться?
Механізм обліку визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (чинна редакція – від 27.06.2026) на підставі частини п'ятої статті 33 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу». Документ змінювався більше десяти разів у 2024-2026 роках, тому «правила 2023 року» вже не актуальні.
Облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. За обсягом і деталізацією він поділяється на персонально-якісний (ведуть районні або міські ТЦК та СП), персонально-первинний (виконавчі органи сільських, селищних, міських рад) і персональний (за місцем роботи, служби або навчання – ведуть керівники підприємств, установ, організацій та держорганів).
Для автоматизації використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Чим відрізняються загальний і спеціальний облік, групи, категорії та розряди?
За призначенням облік військовозобов'язаних і резервістів поділяється на загальний та спеціальний. На загальному перебувають ті, кого не заброньовано за держорганами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час; заброньовані перебувають на спеціальному військовому обліку.
Картки первинного обліку ведуться окремими групами: перша – військовозобов'язані та резервісти офіцерського складу, друга – рядового, сержантського та старшинського складу, четверта – жінки. Категорія військового обліку зазначається в облікових документах і в Реєстрі.
Запас поділяється на розряди за віком (стаття 28 Закону № 2232-XII): для рядового, сержантського і старшинського складу перший розряд – до 35 років, другий – до 60. Для офіцерського складу межі інші: молодший офіцерський склад – до 45 років у першому розряді, старший – до 50 або 55 залежно від звання, вищий – до 60; у другому розряді молодший і старший офіцерський склад – до 60, вищий – до 65. Граничний вік перебування в запасі другого розряду і є граничним віком перебування в запасі.
Як стати на військовий облік і що можна зробити в Резерв+?
Резерв+ (reserveplus.mod.gov.ua) – застосунок Міноборони для призовників, військовозобов'язаних і резервістів; авторизація відбувається через BankID. За описом на офіційній сторінці, у ньому можна отримати електронний військово-обліковий документ (еВОД), який має таку саму юридичну силу, як і паперовий; оновити персональні дані без походу до ТЦК; виправити помилкові дані онлайн; оформити відстрочку; сплатити штрафи за порушення правил військового обліку; записатися в електронну чергу до ТЦК; отримати направлення на ВЛК; ознайомитися з вакансіями до Сил оборони; а також стати на облік – опція доступна для чоловіків 16-59 років з біометричним документом.
Паперовий шлях також залишився: перебувати на обліку потрібно за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідному районному (міському) ТЦК та СП, а за місцем роботи або навчання – у роботодавця чи закладу освіти. Порядок № 1487 окремо передбачає, що до запровадження повної електронної взаємодії інформацію про зміну облікових даних можна подавати через центри надання адміністративних послуг.
Які обов'язки має людина, що перебуває на військовому обліку?
Правила військового обліку (додаток до Порядку № 1487) вимагають: перебувати на обліку за задекларованим місцем проживання і за місцем роботи або навчання; прибувати за викликом ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих документах; проходити медичний огляд за рішенням відповідних комісій; особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання стати там на облік; у разі зміни персональних даних повідомити про це в семиденний строк через електронний кабінет або особисто в ТЦК та СП; негайно повідомляти про втрату паперового військово-облікового документа; звіряти власні персональні дані з обліковими даними ТЦК та СП не рідше одного разу на п'ять років; щороку до 1 жовтня подавати документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на базову військову службу.
За порушення правил обліку передбачена адміністративна відповідальність за Кодексом України про адміністративні правопорушення, а за ухилення від обліку, зборів чи призову – кримінальна відповідальність.
Ще одна деталь, про яку часто питають: військовозобов'язані та резервісти, які досягли граничного віку перебування в запасі, виключаються з військового обліку засобами Реєстру в день досягнення цього віку – окремо приходити для цього не потрібно.
Як військовий облік стосується жінок?
Закон «Про військовий обов'язок і військову службу» прямо встановлює, що жінки виконують військовий обов'язок на рівних засадах із чоловіками – за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства і дитинства та заборони дискримінації за ознакою статі. Водночас у мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом), а у воєнний час жінки, які перебувають на обліку, можуть бути призвані або залучені до робіт із забезпечення оборони також у добровільному порядку.
Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають жінки, придатні до служби за станом здоров'я та віком, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність у закладах професійної, фахової передвищої або вищої освіти. Порядок № 1487 зобов'язує таких жінок протягом 60 діб після здобуття освіти прибути до районного (міського) ТЦК та СП за задекларованим місцем проживання для визначення ступеня придатності; закладам освіти відведено семиденний строк на подання списків.
Жінки з іншими спеціальностями чи професіями, спорідненими з військово-обліковими за переліком Міноборони, беруться на облік за власним бажанням. Жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, беруться на облік призовників за своєю заявою.
Як організувати військовий облік на підприємстві?
Організація обліку в держорганах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на їхніх керівників, а обов'язки з ведення – на працівників служби персоналу; якщо штатної одиниці служби персоналу немає, обов'язки покладають на особу, яка веде облік працівників. Роботу з бронювання та контролю за станом обліку безпосередньо організовують працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів, якщо вони є.
Кількість відповідальних осіб на підприємстві визначається за нормами Порядку № 1487: від 501 до 2000 призовників, військовозобов'язаних і резервістів на обліку – одна особа; від 2001 до 4000 – дві; від 4001 до 7000 – три, далі по одній особі на кожні до 3000. Якщо на обліку менше 500 осіб, обов'язки покладають на працівника служби персоналу з доплатою до 50 відсотків посадового окладу (для державних службовців – у межах економії фонду оплати праці).
Друкований текст правил військового обліку (додаток 2 до Порядку) потрібно вивісити на видному місці в загальнодоступному приміщенні. Керівники також повідомляють ТЦК та СП про жінок, які працюють у них і здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, але не перебувають на обліку.
Як працює бронювання працівників і які документи для цього потрібні?
Бронювання під час воєнного стану здійснюється засобами Порталу Дія за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час – так це описує Порядок, затверджений постановою КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 (чинна редакція – від 01.09.2026; документ змінювали десятки разів). Заброньованим надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, і вони переходять на спеціальний військовий облік.
Бронювати можна працівників держорганів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, яких в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення або критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань. Для критично важливих установ кількість заброньованих не може перевищувати 50 відсотків загальної кількості військовозобов'язаних працівників; понад 50 відсотків – лише за рішенням Міноборони на підставі пропозицій міжвідомчої робочої групи. Для органів місцевого самоврядування діє та сама межа – не більше 50 відсотків.
Для працівників критично важливих підприємств і установ, яких включають до списків, має бути нарахована щомісячна заробітна плата не нижче за мінімальну заробітну плату по країні, помножену на коефіцієнт 3 (для низки підприємств на територіях можливих та активних бойових дій і тимчасово окупованих територіях передбачено коефіцієнт 2,5), із низкою винятків, прямо перелічених у Порядку.
Статус критично важливого підприємство отримує за зверненням до відповідного центрального органу виконавчої влади або до обласної (Київської, Севастопольської міської) держадміністрації чи військової адміністрації; до звернення додаються копії підтвердних документів, інформація про загальну кількість військовозобов'язаних працівників і підтвердження поданої податкової звітності за останній податковий період. Самі послуги «Бронювання працівників», «Продовження бронювання працівників» та «Анулювання бронювання працівників» доступні на Порталі Дія.
Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації?
Перелік міститься у статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і він довгий. До нього, зокрема, входять: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час; особи з інвалідністю або визнані ВЛК тимчасово непридатними за станом здоров'я на термін 6-12 місяців; жінки та чоловіки, на утриманні яких троє і більше дітей до 18 років (крім тих, хто має заборгованість з аліментів понад три місяці); ті, хто самостійно виховує дитину, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти тощо; усиновлювачі, опікуни, прийомні батьки та батьки-вихователі дітей-сиріт; ті, хто виховує дитину з інвалідністю до 18 років; ті, хто зайнятий постійним доглядом за хворими близькими; особи, які мають дружину (чоловіка) або батьків з інвалідністю I чи II групи за визначених умов.
Окремо не підлягають призову під час мобілізації здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають вищий за раніше здобутий рівень освіти, докторанти та зараховані в інтернатуру, а також наукові й науково-педагогічні працівники з науковим ступенем і педагогічні працівники за умов, визначених статтею.
Важливий нюанс: особи з інвалідністю та категорії з пунктів 3-15 частини першої статті 23 можуть бути прийняті на військову службу за контрактом – тобто заборона стосується призову, а не добровільного вступу.
З якого віку призивають на базову військову службу?
Закон «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає, що для проходження базової військової служби направляються придатні за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі (жіночої – добровільно), які перебувають на військовому обліку призовників і яким до дня відправлення виповнилося 18 років, а також старші особи, які не досягли 25-річного віку. Строки направлення та чисельність осіб, яких направляють на базову військову службу, визначає Кабінет Міністрів України.
Термінологія теж оновилася: за чинною редакцією статті 1 допризовники – це особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники – особи, які взяті на військовий облік; військовозобов'язані – особи в запасі; резервісти – ті, хто проходить службу у військовому резерві. Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам і військовослужбовцям оформлюється військово-обліковий документ.
Призовники можуть обрати рік, у якому бажають пройти базову військову службу, у випадках, передбачених законом; відстрочки надаються за рішенням відповідних комісій.
Де шукати офіційні вакансії у Збройних Силах?
Офіційний перелік – портал «Вакансії у війську» на army.gov.ua/vakansii. Там є фільтри за спеціальністю (серед них IT, РЕБ/РЕР, авіація, артилерія, БПЛА, зв'язок, ППО, командування, логістика, медицина та інші), за складовою Сил оборони (Сухопутні війська, Військово-Морські Сили, Повітряні Сили, ДШВ, ССО, ТрО, Кіберсили, Сили підтримки, Сили логістики, Війська зв'язку), за званням (рядові, сержантські, офіцерські), за умовами (часткова придатність, переведення, повернення із СЗЧ, Контракт 18-24, цифровізація) і за типом контракту.
Окремого фільтра за містом чи областю на сторінці немає, тому вакансію «у своєму місті» шукають через підрозділ або через рекрутинговий центр. Вакансії до Сил оборони також видно в застосунку Резерв+.
Зверніть увагу: цей портал про військові посади. Цивільні посади працівників військових частин оголошують самі частини та органи військового управління – єдиного державного порталу саме для таких вакансій ми під час перевірки не знайшли.
Які типи контрактів є і що таке «Контракт 18-24»?
На офіційному порталі Сил оборони виділено три типи контрактів, кожен з окремою сторінкою: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Той самий портал пропонує сервіс «Як обрати свій підрозділ?», консультацію за номером 1519 і текст контракту на проходження військової служби у ЗСУ для ознайомлення.
Для молоді від 18 до 24 років діє окрема програма «Контракт 18-24» з власною офіційною сторінкою 18-24.army.gov.ua, де описані умови контракту і державна підтримка після служби. Міноборони також згадує напрям «Нові контракти» зі збільшеним грошовим забезпеченням і додатковими виплатами.
Конкретних сум ми тут не наводимо: вони встановлюються окремими рішеннями і змінюються – перевіряйте їх безпосередньо на офіційних сторінках.
Як обрати підрозділ, якщо шукаєш конкретну частину?
Багато людей шукають не абстрактну вакансію, а конкретний підрозділ – штурмові частини, ДШВ, підрозділи безпілотних систем. На офіційному порталі Сил оборони для цього є два інструменти: сервіс «Як обрати свій підрозділ?» і мережа рекрутингових центрів із переліком адрес, телефонів і графіків роботи на сторінці army.gov.ua/tsentry-rekrutynhu. Консультацію можна отримати за номером 1519.
У фільтрах порталу вакансій складові Сил оборони виділені окремо – зокрема ДШВ, ССО, Кіберсили, Війська зв'язку, Сили підтримки та логістики, – а спеціальності включають БПЛА і РЕБ/РЕР. Це дає змогу вийти на потрібний напрям, навіть якщо ви не знаєте номера частини.
Окремі підрозділи ведуть ще й власний рекрутинг через свої сторінки. Щоб не натрапити на фішинг, починайте з офіційних доменів: army.gov.ua, mod.gov.ua, reserveplus.mod.gov.ua, aplus.mod.gov.ua.