Що таке український defense tech і з чого він складається?
Українська оборонна екосистема сьогодні – це кілька різних шарів. Перший – державні інституції: кластер оборонних технологій Brave1 (партнерами на його сайті вказані Рада національної безпеки і оборони, Мінцифри, Міноборони та Мінекономіки) і саме Міноборони з процедурами випробувань та кодифікації нових зразків.
Другий шар – державна промисловість: акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», відоме під брендом «Укроборонпром». Третій – приватні компанії та стартапи: за даними Brave1, у кластері 2 500 компаній і понад 5 000 розробок. Четвертий – військові як замовники й співавтори вимог: Brave1 окремо пропонує їм полігонні випробування, консультації та шеринг даних з полігонів.
Законом України № 4577-IX від 21 серпня 2025 року (чинний з 5 жовтня 2025 року) для підприємств оборонно-промислового комплексу запроваджено ще й окремий правовий режим «Дефенс Сіті» з податковими пільгами; реєстр резидентів веде Міноборони.
Що таке Brave1?
Brave1 – кластер оборонних технологій, який описує себе як «ключову державну інституцію, яка формує стратегію розвитку оборонних інновацій». Ініціативу «започаткували профільні державні органи та складові сектору безпеки і оборони України», а реалізує її Фонд розвитку інновацій.
Місія сформульована як «перемогти у війні завдяки інноваційним технологіям та їх швидкому впровадженню». Кластер працює одразу з трьома аудиторіями – виробниками, військовими та інвесторами – і супроводжує технологію «від аналітики та формування технічного завдання… до бойових тестувань та впровадження».
Станом на 7 жовтня 2026 року на головній сторінці вказано 2 500 компаній у кластері та понад 5 000 розробок, зокрема понад 500 виробників БпЛА, понад 300 – засобів РЕБ/РЕР, понад 200 – наземних роботизованих комплексів і понад 200 – рішень зі штучним інтелектом.
Як Brave1 підтримує розробників?
Кластер прямо обіцяє виробникам три речі: персональну менеджерську підтримку на всіх етапах – «від подачі заявки до серійного виробництва»; «допомогу з кодифікацією продукції відповідно до стандартів НАТО»; організацію зустрічей з потенційними інвесторами, акселераторами та міжнародними партнерами.
Друга частина – фінансування. У вересні 2026 року Brave1 повідомив, що видав українським defense-розробникам понад 1000 грантів на 6,2 млрд гривень. У класичній грантовій програмі транші прив'язані до рівня технологічної готовності продукту – 500 тис., 2 млн, 4 млн та 8 млн гривень; окремо існують спеціальна грантова програма, міжнародні програми (зокрема з партнерами ЄС і НАТО) та грантові конкурси під конкретні технічні вимоги.
Важлива умова: гранти «є безповоротними і не передбачають подальшої передачі частки власності або прав на інтелектуальну власність державі». Актуальні пріоритети й подача заявок – на грантовому порталі Brave1.
Що таке НРК?
НРК – наземний роботизований комплекс. Офіційне визначення Міноборони: «наземний транспортний засіб, який керується оператором дистанційно або працює автономно». Такі комплекси використовують для виконання небезпечних, складних або рутинних завдань – бойових, логістичних, інженерних та спеціальних операцій.
Типовий НРК складається з роботизованої платформи, наземної станції управління, ретранслятора сигналу, комунікаційних елементів і окулярів оператора.
За призначенням їх поділяють на ударні, логістичні (доставка обладнання, продовольства), евакуаційні (евакуація поранених і пошкодженої техніки), інженерні, розвідувальні та спеціальні (радіаційна розвідка, пожежогасіння, розбір уламків). За типом управління НРК бувають дистанційно керовані, автономні й напівавтономні; за типом шасі – колісні, гусеничні та амфібійні; за масо-габаритними параметрами – легкі, середні й важкі.
Що таке Укроборонпром сьогодні?
Юридично це акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» (скорочено АТ «УОП»), яке публічно виступає під брендом АТ «Укроборонпром». Товариство об'єднує підприємства різних форм – товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства та державні унітарні підприємства – у стратегічних галузях оборонної промисловості.
За даними самої компанії, на її підприємствах задіяно «понад 54 000 висококваліфікованих працівників». Місію сформульовано як «забезпечення потреб сил оборони та безпеки України у сучасному та якісному озброєнні, військовій та спеціальній техніці».
Реформа управління триває: у грудні 2025 року товариство оголосило відбір незалежних членів наглядових рад для 6 ключових підприємств.
Що таке «Кропива»?
«Кропива» – українське програмне забезпечення для військових, яке працює на планшеті або смартфоні й дає електронну карту ситуаційної обстановки. За класифікацією, прийнятою в країнах НАТО, його відносять до систем типу C2 (command and control).
За матеріалами АрміяInform, розробка та інтеграція «Кропиви» «розпочалася як волонтерський проєкт у 2014 році» силами волонтерів «Армія SOS», які постачали військовим планшети. Згодом технічну розробку перебрало конструкторське бюро «Логіка», яке у 2018 році безоплатно передало «Кропиву» Збройним Силам разом із вихідними кодами та ліцензією.
Серед описаних функцій – «доступ до електронної карти місцевості з відображенням власної позиції на GPS», обмін даними з іншими абонентами системи та передача даних із засобів розвідки. У матеріалі про 141-у окрему механізовану бригаду (грудень 2025 року) про неї говорять просто: «у кожного на телефоні – „Кропива“, щоб він міг орієнтуватися та вибудовувати маршрут у різні погодні умови».
Скільки в Україні виробників дронів і де їх шукати?
Єдиної публічної цифри по всій країні немає, але є офіційний орієнтир: на головній сторінці Brave1 станом на 7 жовтня 2026 року вказано понад 500 виробників БпЛА, понад 20 виробників водних дронів і понад 200 виробників НРК; усього в кластері 2 500 компаній.
Знайти конкретні рішення та компанії можна через Brave1 Market – кластер називає його «найбільшим каталогом оборонних технологій в Україні». Там військові частини замовляють техніку, а з серпня 2026 року доступні й кастомні замовлення дронів під потреби військових.
Ще один формат знайомства з розробками – демо оборонних технологій для військових, які Brave1 проводить, зокрема в онлайн-форматі. Цифри кластера змінюються, тому перевіряйте їх на brave1.gov.ua.
Що таке кодифікація ОВТ і навіщо вона потрібна?
Міноборони формулює це так: «Кодифікація – це, фактично, офіційне визнання виробу зразком озброєння або військової техніки». Новий зразок класифікують, визначають назву, описують характеристики, долучають ці дані до Каталогу предметів постачання та присвоюють номенклатурний номер НАТО (NSN) – виріб набуває статусу предмета постачання.
Практичний сенс простий: лише кодифікований зразок можна обліковувати й списувати, тобто управляти номенклатурою. Без цього шлях у війська фактично закритий.
Процес для розробника – сім кроків: вивчити нормативну базу під свою номенклатуру, підготувати пакет документів, провести випробування, подати документи до Головного управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки, пройти розгляд, дочекатися засідання тимчасово діючої комісії – і отримати NSN та Витяг з Каталогу предметів постачання. Сам номер за належно оформленого пакета документів присвоюють «у термін до 10 днів»; підготовка документів – завдання виробника.
Які документи потрібні для кодифікації – на прикладі НРК?
Для НРК виробник подає до Головного управління чотири документи: інформацію про тактико-технічні характеристики безпілотної системи (згідно з додатком 3), технічні умови, програми і методики випробувань та акт випробувань із протоколами на кожну характеристику. Окремо підприємство створює експлуатаційну документацію на новий зразок.
Технічні умови розробник створює відповідно до ДСТУ-Н 4486:2005 і реєструє в базі даних «Технічні умови України» ДП «Укрметртестстандарт». Акт і протоколи випробувань оформлюють відповідно до ДСТУ В 15.210:2023 та наказу МОУ № 576 від 27.08.2024.
Базовий нормативний документ для безпілотних систем (БпЛА, НРК, морські безекіпажні комплекси) і засобів РЕБ тактичного рівня – постанова Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022; для інших номенклатур ОВТ (бронетехніка, автотехніка, техніка тилу, інженерна техніка тощо) – постанова № 345 від 25.02.2015. Саме на документації найчастіше й гальмують технічно хороші розробки.
Де можна випробувати новий зразок?
Міноборони веде сервіс «Залізний полігон» – це доступ виробників до полігонів, обладнаних для випробувань різних типів військових виробів. У межах випробувань обіцяють фахову експертизу, підтримку під час тестувань, консультації військових експертів і допомогу напрацювати методологію випробувань.
Доступ до полігонів безкоштовний, заявку подають онлайн на poligon.zsu.gov.ua. Далі її розглядає Центральне управління військової освіти і науки Генерального штабу ЗСУ, перевіряє Служба безпеки України, а на фінальному етапі опрацьовує Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, який визначає потреби для ефективного тестування.
Окремо полігонні випробування нових технологій із вільним входом для військових пропонує Brave1.
Як стати постачальником для Збройних Сил?
Для тилового майна діє окремий портал «Партнер МОУ» з гаслом «Стань постачальником для ЗСУ». Логіка така: компанія подає документи в електронному вигляді, оригінал заявки реєструють, її розглядає технічний комітет, після чого «готує Акт про відповідність або невідповідність зразка».
Через портал можна подати заявку на попередній розгляд документів, передати еталонний зразок речового майна, попросити військові (дослідні) випробування виробу, поставити запитання або записатися на особисту зустріч; у кабінеті видно статус заявок.
Сфера охоплює речове та продовольче забезпечення, службу пально-мастильних матеріалів, інженерно-інфраструктурне забезпечення та військову символіку. Зверніть увагу на повідомлення самого порталу: «з 01.04.2026 Центральне управління розвитку матеріального забезпечення розформовано», функції перейшли до органу-наступника – тому перед поданням перевіряйте актуальні реквізити.
Як потрапити на роботу в defense tech?
Шляхів кілька, і не всі вимагають інженерного фаху. Перший – безпосередньо приватні компанії: на robota.ua, наприклад, є окремий проєкт «Вакансії у Defence & Military tech» і проєкт «Рекрутинг для захисту України».
Другий – державна промисловість: АТ «Укроборонпром» створив окрему «Біржу вакансій» і у вересні 2025 року повідомляв про понад 1400 відкритих вакансій, а також про те, що «понад 900 ветеранів вже працюють у центральному офісі та на підприємствах УОП»; компанія згадує перекваліфікацію, адаптацію, наставництво та внутрішні ліцензовані центри навчання.
Третій шлях – суміжні ролі, яких галузі бракує не менше, ніж інженерів: підготовка технічних умов та експлуатаційної документації, супровід кодифікації, організація й протоколювання випробувань, робота з грантовими заявками. Вимоги до цих документів публічні – їх можна вивчити на офіційному ресурсі кодифікації Міноборони. Четвертий – через саму екосистему: Brave1 відкритий для виробників, а військовим пропонує полігони, чат і консультації фахівців.